Iде селянська, як грiм здорова дiвчина з  мiста додому  i зустрiчає сусiдського хлопця, який теж повертається з ярмарку. Якийсь  час iдуть вони напотемки мовчки. Тодi дiвчина каже несмiло:  
—  Знаєш,  менi трохи  страшно з  тобою одним  у темнотi  далi йти. Хто зна, чи ти менi щось поганого не зробиш...  
— Я тобi щось  зроблю? —  вiдiзвався хлопець. — Та  як же  це можливе? В правiй руцi я несу вила i курку, а в лiвiй цебрик i веду козу на шнурку. Як мiг би я тобi щось зробити?  
— Нiч,  все таки, — сказала  дiвчина, —  ти мiгби вила застромити в землю i до них прив'язати козу, а курку пiд цебрик запхати,  щоб не втекла. Чи то не можливе?